До окупаційної термінології (часів Великої Вітчизняної війни) воліють повернутися керівники т. зв. "гуманітарного профілю" Ради Міністрів України.

Відома прихильність панів І. Драча і М. Жулинського до бандерівсько-мельниківського колаборантства 1939 - 1945 рр. Але дивує "толерантність" до ідеї перейменування (з подачі все того ж "гуманітарного профілю" в уряді) української міліції в "поліцію" міністра внутрішніх справ нашої держави.

Германська лексема "поліцай" перевтілилася на східнослов`янському грунті в дещо (ніж у німецькій мові) інше. В нас вона за роки великої битви з фашизмом стала тотожною поняттю "зрадника", "запроданця", "добровільного посіпаки ворожій окупації".

Ю. Кравченко виріс у звичайній радянській родині. Останню ж не обминули лихоліття Вітчизняної війни. Серед родичів майбутнього міністра були загиблі не тільки внаслідок бойових дій та бомбардувань, але й окупаційно-поліцайського терору. Як можна визначному українському урядовцю бездумно, по снобістські мавпувати заангажованих "високоповажних" мельнико- і бандерофілів?

Незабаром на наших вулицях знову можуть з`являться "поліцаї". А коли ж рухівська (домінуюча!) "філія" уряду побажає запровадити на Україні гебітскомісарів та гауляйтерів?