Царський Майдан

Назви столичних вулиць і площ віддзеркалюють історичний фон Матері Міст Руських, культурно-цивілізаційну пам`ять століть 1 Східнослов`янського Риму. Топонімічні новації, в т. ч. й найдоцільніші з них, можливі лише серед новобудов.

Актуальність натівського вектора української зовнішньої політики (як показав останній спільний "наїзд" на нашого Президента опозиції та західної "суспільної думки") не беззастережна. В аспекті ж зазначеної "психологічної війни" (можливість якої можна було припустити і на поч. 1990-х рр.) треба було в свій час бути дуже обережним щодо перенайменувань т. зв. "компартійних" назв. Особливо -- майданів і вулиць центральної (історичної) частини Києва. "Радянізованій" же впродовж комуністиної влади топонімиці Старого Міста передували більш природні для цього району назви ! Європейська ж площа, наприклад, повинна була б (особливо в світлі подій останніх 4 місяців) функціонувати десь на житомирському напрямку (де їй і місце !) формування нових київських житлових масивів. Тим паче, що там зараз найактивніші темпи будівництва.

Царський же майдан, як відомо, за останні 80 років зазнав (Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського комсомолу, Європейська) декількох перенайменувань. В хронологічні періоди Київської 2 та Литовської 3 Русі, Корони Польської, Хмельниччини, Руїни і самойловичсько-мазепинського Барокко зазначена місцевість була ще не розбудована. Саме за Царату цей "масив" став залюдненою частиною міста. Сучасний же вигляд Царської площі сформувався, гол. чином, на поч. 2-го десятиліття ХХ ст. Саме тоді за майданом і закріпилася її функціональна назва.

Царський період в історії нашого міста -- досить суттєвий. Це був Київ Григоровича-Барського і Веделя, Шевченко і Костомарова, Лєскова і Нечуя-Левицького, Старицького і братів Тобілевичів, Купріна і Лесі Українки, Терещенків і Шульгіних, Булгакова і раннього Вертинського. В ті часи (особливо у 2-й пол. ХІХ - на поч. ХХ ст.) відбувався найдинамічніший (після доби Ярослава Мудрого і перших років давньоруського "триумвірату" 4 1050-х - 1060-х рр.) рост кордонів нашої столиці та її економіки.

Все це і повинна відображати топонімика міста. Найменуванню "європейська" доцільніше було б перебувати в районі нової біличської гілки метро. Перехрестю ж Хрещатика, вул. Грушевського та Володимирського узвозу личить історична назва - Царський майдан.

_____________________

Царский Майдан

Названия столичных улиц и площадей отображает исторический фон Матери Городов Русских, культурно-цивилизационную память веков 1 Восточнославянского Рима. Топонимические новації, в т. ч. и наицелесообразнейшие из них, возможны лишь среди новостроек.

Актуальность натовського вектора украинской внешней политики (как показал последний совместный "наезд" на нашего Президента оппозиции и западного "общественного мнения") не безоговорочна. В аспекте же указанной "психологической войны" (возможность которой можно было предположить и в нач. 1990-х гг.) нужно было в свое время быть очень осторожным относительно переименований т. н. "компартийних" названий. В особенности -- площадей и улиц центральной (исторической) части Киева. "Советизированной" же в течение коммунистической власти топонимике Старого Города предшествовали более естественные для этого района названия ! Европейская же площадь, например, должна была бы (в особенности в свете событий последних 4 месяцев) функционировать где-то на житомирском направлении (где ей и место !) формирования новых киевских жилых массивов. Тем боле, что там сейчас наиактивнишие темпы строительства.

Царский же майдан, как известно, за последние 80 лет испытал (Третьего Интернационала, Сталина, Ленинского комсомола, Европейская) несколько переименований. В хронологические периоды Киевской 2 и Литовской 3 Руси, Корони Польской, Хмельнитчины, Руины и самойловичско-мазепинского Барокко указанная местность была еще не застроена. Как раз при Царизме этот "массив" стал заселённой людьми частью города. Современный же вид Царской площади сформировался, гл. о., в нач. 2-го десятилетия ХХ в. Как раз тогда и сложилось для данной территориальной единицы её функциональное название.

Царский период в истории нашего города -- достаточно существенен. Это был Киев Григоровича-Барского и Веделя, Шевченко и Костомарова, Лескова и Нечуя-Левицкого, Старицкого и братьев Тобилевичей, Куприна и Леси Украинки, Терещенков и Шульгиных, Булгакова и раннего Вертинского. В те времена (особенно во 2-й пол. ХІХ -- нач. ХХ вв.) происходил наидинамичнейший (после эпохи Ярослава Мудрого и первых лет древнерусского "триумвирата" 4 1050-х -- 1060-х гг.) рост границ нашей столицы и ее экономики.

Все это и должна отображать топонимика города. Наименование "европейская" целесообразно было бы разместить в районе новой беличской линии метро. Перекрестку же Крещатика, ул. Грушевского и Владимирского спуска импонирует историческое название -- Царский майдан.

_____________________

1. Абакумов А. В. 1200-летие Руси (не прозевать бы юбилей) // Наследие предков. - М., 2000, №4, с. 3 -- 12.

2. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII - XIII вв. - М., 1982, с. 283 -- 285.

3. Абакумов О. В. Три Переяслави - міграція чи аналогія утворення ойконімів // Мовознавство. - К., 1996, №2/3, c. 31 - 32.

4. Рыбаков Б. А. Указ. соч., с. 312.

Comments